Новейшее время не привычное , но Бог нас чему-то опять хочет научить?
Новейшее время не привычное ,но Бог нас чему-то опять хочет научить?
Есть проповедники, которые говорят, что правильнее при нелегких делах в жизнях наших не спрашивать Бога:за что Ты так с нами?.А спросить :чему Ты хочешь нас научить, проводя вот даже через такое трудное?
Тогда не рвешь свое сердце в причитаниях , а в спокойствии мудром просишь: проведи в таком нобычном и непривычном, научая полезному, чтобы мы выполнили заповеданное Самим Иисусом Христом в Нагорной проповеди, где, как венцом заключительным всего сказанного, прозвучало: "Будьте совершенны,как и Отец ваш Совершен".
Кто такой вектор взял сразу ,уверовав , когда не было таких войн еще, не рвались рядом снаряды,он уже умел спокойно учиться, уповая на помощь Господа каждодневно, каждочасно , а не от случая к случаю, особенно, когда припекло, тот просто перешагнул в спокойствии в такое вот новейшее время, полное войн, насилия, лжи, лицемерия, равнодушия некоторых, доходящее до наглости и бросившим вызов даже Самому Богу.
Здесь, на земле, всегда и до этого необходимо было бодрствовать в Боге , чтобы ровно шла жизнь в вере. И в Писании ведь есть такое, что "бодрствуйте на всякое время, ибо не знаете, когда придет бедствие". А бедствий ведь и без войн хватало: скорби в болезнях, потерях близких, катастрофах и катаклизмах, странных "пандемий" со странными мерами по их устранению и пр.
И в основном проповедники говорили: скоро придет Иисус, надо быть готовым. Но, как увидели, и до Пришествия Христа, твоя жизнь может закончиться, и до Пришествия Христа многие жуткие просто события подобьют так ,что антидепрессантов просто не хватит. Мудрые это поняли сразу же по уверовании ,научаясь и в самом "малом и незначительном "быть верным Господу, все" дела в Нем если соделаны". Многим не хватило такого понимания, ну не было рядом таких учителей, спали из них многие, поскольку признаки Пришествия еще мол не все проявились и многие игрались с временем, уча ничтожному, но не уча важному:готовиться к ЛЮБОМУ ,что в Своей Воле попустит Господь, как научающее все народы.
А Бог, как мы и увидели, действует неожиданно и среди вех людей на земле, Он печется не только Об Израиле, Он знает и всех палестинцев и печется и о них.
Павел - Апостол язычников, как никто видел и знал Любовь Бога не только к тем ,с кем Он когда-то заключил Завет(евреями) и видел Силу этой Любви, пусть и из милости Богом проявляемую, а не по обетованию.Бог вообще любит все Свое Творение.
И "молиться за всех человеков" учил Апостол.И любить всех, учил он. Но сегодня опять крен в сторону :евреев жалко, остальных - не очень. Но Господь не является лицеприятным. И это опять встанет для многих камнем преткновения. Опять разделятся верующие по лагерям:ты за кого больше?
И палестинцы нуждаются в Благой Вести и светский Израиль точно так же нуждается. Значит Бог проведет и тех и других непростым путем, чтобы стали способными и услышать истину.А нам бы не встать с глупостями на Его пути и не портить Им задуманное.А возможно только при постоянном теснейшем контакте с Самим Господом такое.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.