души-свечи.
Мы созидаем мир вокруг себя,
Из мыслей и поступков ежечасно.
Кого- то презираем не любя,
Кого- то обижаем вдруг напрасно.
Незримую мы ткём пространства нить,
Из слёз и смеха, из души порывов.
И в пустоте непостоянства плыть,
Пытаемся без горя и надрывов.
По сути, прожигаем жизнь свою,
Не осознав природы мирозданья.
Чтоб в бездну не сорваться на краю,
Дано нам инструментом покаянье.
Ошибок груз растёт из года в год,
Мы ж не торопимся очистить душу
БОГОМ.
И кружат в мыслях бесы хоровод,
И застит гордость верную дорогу.
Прощения спасительный причал
Обходим, суть его не понимая.
Простившего «других», ГОСПОДЬ прощал,
Молитвам очищающим внимая.
Закрыли милосердию сердца,
В нас алчность погубила состраданье.
И к жертве искупляющей ТВОРЦА,
Не тянется заблудшее созданье.
Скорбит ГОСПОДЬ, сомкнув свои уста,
Обидно, что не внемлем его речи.
Нас ждёт расплата, истина проста,
Без покаянья плачут «души-свечи».
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
